Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопотіти

Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОТІТИ"
Борщувати, -щую, -єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу. Зміев. у.
Вадко нар. 1) Вредно. Левч. 16. 2) Тошно. Левч. 163. вадко мені. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех.
Дізрі́ти Cм. Дозирати. Вх. Лем. 410.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Кислище, -ща, с. (ки́шлище?). Стадо, гнѣздо, сборище рыбъ, насѣкомыхъ. Мнж. 184.
Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути. Вх. Уг. 261.
Стекло, -ла, с. и пр. = скло и пр.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.