Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. Ліс буковий. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Скажи зробити буковую труну.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Змилок, -лка, м.
1) Смыленный кусокъ мыла.
2) мн. зми́лки. = змилини.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував.
Мере́жуватий, -а, -е. У кожевниковъ, о кожѣ: покрытый мелкими пятнами, — «наче горохом побита».
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Гнучкий одноліток лози.
Поросташовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разложить товаръ, какія либо вещи, (о многихъ). Уже поросташовувалися крамарі з своїм крамом.
Псякування, -ня, с. Брань.
Талування, -ня, с.
1) Топтаніе, вытаптываніе.
2) = нехтування.