Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоправець

Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПРАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПРАВЕЦЬ"
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила. Гол. ІІ. 197.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії. Чуб. V. 210.
Німкеня, -ні, ж. 1) Нѣмая. 2) Нѣмка.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. Гол. І складає собі руки на охрест на груди. Рудан. І. 40.
Переїднати, -на́ю, -єш, гл. Переманить на свою сторону. Владику переїднали за себе.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПРАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.