Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокисє

Самокисє, -ся, с. и само́кись, -сі, ж. Простокваша. Вх. Зн. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКИСЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКИСЄ"
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Попотужити, -жу, -жиш, гл. Погоревать много, нагореваться, наплакаться. Як вигнала мене свекруха... — що я попожурилась, що я попотужила. Г. Барв. 433.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала. Харьк.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає. Грин. III. 295.
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКИСЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.