Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самітник

Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМІТНИК"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Стор. МПр. 94. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах. К. ЧР. 223.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Шпарґал, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К. ЧР. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.