Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самозречення

Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Воркіт, -кота, м. Мурлыка. Ой кіт воркіт да на віконечко скік. Макс. (1849), 103.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Неспокійно нар. Неспокойно, безпокойно.
Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЗРЕЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.