Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самозречення

Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Заробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зароби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Запачкиваться, запачкаться. Заробився як чорт. Ном. № 6649.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало. Гол. І. 81.
Підневолити Cм. підневолювати.
Послухатор, -ра, м. = послухач. Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів. Драг. 373.
Потопати 2, -паю, -єш, сов. в. пото́пнути, -ну, -неш, гл. Потопать, тонуть, утонуть. Потопав моя доля край синього моря. Мет. 461. Потопало два брати рідненькі. ЗОЮР. І. 29.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію. Шух. І. 291, 153, 253.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЗРЕЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.