Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самозречення

Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Культурний, -а, -е. Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23.
Назо́ла, -ли, об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЗРЕЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.