Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самозречення

Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЗРЕЧЕННЯ"
Ангеля́нець, -нця, м. = Англі́єць. Закр.
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  
Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. Ум. свекорко, свекронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).
Чупрун, -на, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2)зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЗРЕЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.