Байбарак, -ка, м.
1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья.
2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Заробила в мене грошенят на байбарак.
Безсоромно нар. Безстыдно.
Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Поголубитися, -блюся, -бишся, гл. Поласкаться. Білесенькі, повні, як півонь, маківки, що мовляв, де тільки русальна з молодиком поголубляться, там вони врожаються й цвітуть.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
