Бенкет, бенькет, -ту, м.
1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Що день бенькети, мов весілля.
2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Ум. бенкеток.
Дотяга́тися I, -га́юся, -єшся, сов. в. дотягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
