Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокритка

Самокритка, -ки, ж. = покритка. Конот. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКРИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКРИТКА"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли). Вас. 205.
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Женти́ця, -ці, ж. Сыворотка (молочная). Шух. І. 37.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Передивитися Cм. передивлятися.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Почикати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. порѣзать.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКРИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.