Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопічний

Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПІЧНИЙ"
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Злобувати, -бу́ю, -єш, гл. Злобствовать. Черк. у.
Клапан, -на, м. 1) Клапанъ. Внизу дудочки прироблюються два клапани, котрі одкриваються і зачиняються. Ком. І. 70. 2) = клап і. Гол. Од. 22.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Мете́личок, -чка, м. Ум. отъ мете́лик.
Мі́сячок, -чка, м. Ум. отъ місяць.
Переплутати, -ся. Cм. переплутувати, -ся.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Руненце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.