Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самочуття

Самочуття, -тя, с. Самочувствіе, самосознаніе. Нага тільки вік знає, чого стоїть сей орган (нар. слово) національного самочуття. К. ХП. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЧУТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЧУТТЯ"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Бринькання, -ня, с. 1) Звуки струннаго инструмента. 2) Плохая игра на струнномъ инструментѣ.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать. Желех.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Попідхоплювати, -люю, -єш, гл. Подхватить (во множествѣ).
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Розбесідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Разговориться. Вх. Уг. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЧУТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.