Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глажанка

Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАЖАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАЖАНКА"
Бондарство, -ва, с. Бочарное ремесло.
Вижати Ii Cм. вижинати.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Перепити, -ся. Cм. перепивати, -ся.
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Шкандиба, -би, м. Хромой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАЖАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.