Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. Кущ лиліясу і троянди два кущі.
Мру́ка, -ки, м. Мурлыка.
Оконце, -ця, с. = віконце.
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L.
