Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глибина

Глибина, -ні и глибиня́, -ні.  ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБИНА"
Воскобоїна, -ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Галасувати, -сую, -єш, гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже! Канев. у.
Скрипунь, -ня, м. = скрипник 2. Вх. Пч. І. 6.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Тинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Грин. III. 381. Тиняється, як кобиляча душа. Полт. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Гліб. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву. Котл. Н. П. 383.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Левиц. І. 45. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Левиц. Пов. 6., Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький. Чуб. V. 890.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.