Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глодянка

Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОДЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОДЯНКА"
Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Відвічальність, -ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до.... нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8.
Небоян, -на́, м. = небій. То було колись усяке боїться попа, а тепер настали такі небояни, що й лихо. Кобел. у.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Штахетник, -ка, м. = штахети. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОДЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.