Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глитання

Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАННЯ"
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ. Черк. у.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав. Канев. у.
Неподобно нар. 1) Не сходно, не похоже. 2) Не такъ, какъ нужно, плохо.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив. Васильк. у.
Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.