Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глитання

Глитання, -ня, с. Глотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАННЯ"
Валило, -ла, с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.
Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.  
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Шарафан, -ну м., шарафанка, -ки, ж. Юбка изъ выбойки. Гол. Од. 58.
Шегерявий, -а, -е. Шепелявый. Козел. у. Він трохи шегерявий. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.