Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладущик

Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУЩИК"
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.  
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Ном. № 5010. Від святого Власа заміж не ласься. Посл. А панночка до неї ласиться та просить. (О. 1862. III. 37).
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів. Мнж. 31.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДУЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.