Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гласний

Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСНИЙ"
Безсуперечний, -а, -е. Безспорный.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. К. Бай. 39. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Усупротивитися, -влюся, -вишся, гл. Воспротивиться, устоять противъ чего. І я замолоду не усупротивилась проти чорних очей. Г. Барв. 882.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть. Шух. І. 112.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.