Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гласний

Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСНИЙ"
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887, VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Кришечка I, -ки, ж. Ум. отъ криха.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Обіськати Cм. обськавати.
Обкрадати, -даю, -єш, сов. в. обкрасти и обікрасти, -краду, -деш, гл. Обворовывать, обворовать, обокрасть. В тім лісі жили розбійники і давно нахвалялись батька її обікрасти. Рудч. Ск. І. 202.
Приторговувати, -вую, -єш, сов. в. приторгувати, -гую, -єш, гл. Приторговывать, приторговать, сторговать. Де хліба приторгує, де підводи найме, та все недорого. Кв. Приторгували ми собі стареньку хату. Г. Барв. 414.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть. О. 1862. IV. Слов.
Уництво, -ва, с. Уніатская вѣра. Нехай із мене те уництво здійме. К. НС. 38.
Шкляниця, -ці, ж. = скляниця. І намоч ю во шкляниці. Гол. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.