Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глитай

Глитай, -тая, м. Міроѣдъ, кулакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАЙ"
Безумовний, -а, -е. Безусловный.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Заскли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Вставить стекло. Заскли оте вікно.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Напропуд нар. Напроломъ, напрямикъ. Мнж. 186.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. О. 1862. IX. 67. Коня дайте, я потримаю. Чуб. II. 628.
Розбалакатися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться. Випили по чарці, розбалакались. Левиц. І. 446.
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИТАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.