Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Їстися, їмся, їсися, гл.
1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Дай, Боже, щоб пилось та їлось.
2) Ссориться. Їдяться за землю.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам.
Повісити, -шу, -сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Куплю тобі намисто та на шию повішу.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл.
1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці.
2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась.
Торос, -су, м. = тарас.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину.
