Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. 2) Биться, побиться объ закладъ. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься.
Лотро́вський, -а, -е. 1) Разбойничій. 2) Распутный, развратный.
Мурма́ньчий, -а, -е. = муравиний. Мурманьча громадка. = мурашник.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Позалуплювати, -люю, -єш, гл. Залупить (во множествѣ).
Самокритка, -ки, ж. = покритка.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. А нехай його сказить — хто це на мене каже. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Їй чарівниця сказила маржину.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина.
