Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глимати

Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИМАТИ"
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Опічок, -чка, м. Мѣсто у печки для каганця. На опічку маячив каганець. Г. Арт. (О. 1861. III. 81).
Перило, -ла, с. Перегородка. Вх. Зн. 48.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? КС. 1883. II. 394. Заськи, початухо, заськи! Мил. 156.
Пристромити Cм. пристроилювати.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Сорт, -ту, м. Сортъ.
Стерчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кв. І. 246.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.