Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладун

Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Осторога, -ги, ж. Предостережете. К. Досв. 62.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.