Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладун

Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Замотори́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Заспѣшить. Замоторився він, як у школу йти. Конст. у.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.