Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладун

Гладун, -на, м. 1) Полный, жирный человѣкъ. Н. Вол. у. 2) = веретільник. Вх. Пч. ІІ. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДУН"
Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо. МУЕ. III. 15.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Оплентати, -таю, -єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Підмастити Cм. підмащувати.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Страшкий, -а, -е. Страшный. Страшкий такий собака. Черниг.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.