Барилечко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла?
Доглу́патися, -паюся, -єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
Золотник, -ка́, м.
1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Раст. a) Potentilla tormenloides. б) Geranium sanguineum.
3) Золотникъ. Лихо приходить пудами, а сходить золотниками.
4) Матка. Примовляння, як підбірають животи, коли осунуться: «Золотий золотничку, стань собі на містечку; де поставив тебе отець і мати, тут тобі довіку стояти». Ум. золотничо́к.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати.
Оглядати, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл.
1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Козаків піджидає, козаків оглядає.
2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути.
Патика, -ки, ж.
1) Палка.
2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти.
3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. патичка.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ.
Цоб меж. = соб.
