Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинянка

Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНКА"
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.