Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глечатко

Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЕЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛЕЧАТКО"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. Мир. ХРВ. 98. З насильного колодязя води не пить. Ном. № 1088.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Хвіялка, -ки, ж. Раст. фіалка, Viola odorata. Дід о хлібі, а баба о хвіялках. Ном. № 13070. Ум. хвія́лочка. Нехай же я на тій горі погуляю, хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Цілкий, -а, -е. 1) Мѣткій. Кіевск. у. 2) цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛЕЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.