Витісувати, -сую, -єш, сов. в. витесати, -тешу, -шеш, гл. Вытесывать, вытесать, высѣкать, высѣчь. Стояв, неначе витесаний з білого каміня. Левиц. І. ви́тесати нетесаного тесана. Выдумать небылицу, обмануть выдумкой. Ном. № 13127. А Грицик той, то був на все село чмут: витесать кому якого нетесаного тесана, то він зараз. Грин. 11. 209.

Замо́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. замочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Замачиваться, замочиться, обмачиваться, обмочиться. Через річку брела — да й замочилася, зайшла до сестри — пересушилася. Чуб. V. 107. 2) Шутливо: выпить водки. Замочмеся! Вх. Лем. 416.

Заряди́ти Cм. заряджувати и заряжати.

Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.

Перетикати, -ка́ю, -єш, сов. в. перетикати, -каю и -тичу, -чеш, гл. Перегораживать, перегородить рядомъ чего либо натыканнаго. А я тую бистру річку очеретом перетикаю. Чуб. V. 457. А я тую багатую терном перетину, а вбогую, хорошую до себе прикличу. Чуб. V. 38.

Поспів, -ву, м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.

Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.

Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. Шух. І. 224. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее. Шух. І. 227. 228.  

Хихички, -чок, ж. Хихиканье, пересмѣшки. І хихички — той же сміх. Ном. № 12644.

Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін. Г. Барв. 168.