Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глицарь

Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИЦАРЬ"
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Дого́нь 2, -ні, ж. = Догін. Змій як прокинеться, як пішов у догонь; нагнав, одняв. Рудч. Ск. І. 86.
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.