Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глота

Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало». О. 1862. V. 109.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Котел, -тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. котело́к.
Кульбавочка, -ки, ж. Раст. Hieracium alpinum. Лв. 99.
Находити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю). Чернигов. г.
Охворіти, -рію, -єш, гл. Заболѣть. Вх. Лем. 445.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Сюдою нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.