Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глота

Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Видурити. См. Видурювати
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Смачний, смашни́й, -а́, -е́ Вкусный. Їж ячне так, як смачне. Ном. № 2411. Б, пироги смашні! Та як би ще чарка горілки: то-то б поснідав. Полт., Ум. смачненький, смашне́нький. Ном. № 157, стр. 295.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Шаш, -ша, м. Родъ растенія? Я до його пишу на зеленім тату. Гол. III. 393.  
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.