Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глота

Глота, -ти, ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОТА"
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Зиму́шка, -ки, ж. Яблоко, созрѣвающее къ зимѣ. Вх. Уг. 241. Cм. зімниця.
Мо́лодість, -дости, ж. Молодость. Молодість-буйність, а старість не радість. Ном. № 8716.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое. Вас. 200.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл. 1) Просовывать, просунуть. Мнж. 26. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна. Рудч. Ск. І. 134. 2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде. Чуб. V. 624.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. Рудч. Ск. І. 39. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились. К. МБ. X. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.