Верства, -ви, ж.
1) Верста. Прибігають до царевого дому.... верстов за п'ять. У доброго коня не довгі верстви.
2) Верстовой столбъ. З Береслава до Перекопу все мальовані верстви. Понаставляли тут верстів що й розминуться трудно.
3) Слой земли, сноповъ; рядъ вѣтвей на деревѣ, находящихся на одной высотѣ. Треба ще положити одну верству, а тоді вже вершити стіг.
4) Слой, классъ, кругъ (общества). Це люде однієї верстви з вами.
5) Возрастъ. Цей дід однієї зо мною верстви. І з менчої верстви вчаться всі.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ.
Зубний, -а́, -е́ Зубной. Прилипла вже до кости моя кожа, зостався я із яслами зубними.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Милувався такою вродливою красою.
Пава, -ви, ж.
1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава.
2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Ум. павонька, павочка.
Побазікати, -каю, -єш, гл. Поболтать, потолковать, побалагурить. Як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать.
Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка.
Потомство, -ва, с. Потомство. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты.
