Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Cм. витонути.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. лежати на смертній постелі. Умирать. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати.
Перекликатися, -каюся, -єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Прикликнути, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прикликати. Раз кахикнула, трох ляшків прикликнула.
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую.
Таранка, -ки, ж. Рыба Leuciscus Heckelii Nordm.
