Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глод

Глод, -ду, м. = глід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОД"
Голубник, -ка, м. Голубятня. Харьк. Ум. голубничок. Голубонька з голубничку, лине. К. Досв. 120.
Грива́ч, -ча́, м. 1) = Гривань. 2) Дикій голубь.
Жебрі́й, -рію, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. І. 10. Cм. жабрій.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Мет. 195. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. Мет. 10. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю. Рудч. Ск. І. 135.
Зразковий, -а, -е. Образцовый. Желех.
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Перегодя нар. = перегодом.
Поодинці нар. По одному, въ одиночку.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.