Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глод

Глод, -ду, м. = глід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОД"
Бряма, -ми, ж. = брама. Вийшло (військо), брями облягло та й взялось воювати. Чуб. 162.
Ґоспода́рити, -рю, -риш, гл. = Господарити. Желех.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Нахожалий, -а, -е. Пришлый, захожій. Він не тутешній; у нас таки сіх жидів чимало, а се так якийсь нахожалий, хто його зна, відкіля він. Кіевск. у.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Порядкування, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у.
Тенгериця, -ці, ж. Раст. Кукуруза = кендериця. Угор.
Хитю меж., выражающее качаніе. Ном. стр. 299, № 310. Хитю, хитю, малеє дитятко! Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.