Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глитати

Глитати, -таю, -єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. І. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАТИ"
Бринь! меж., выражающее звукъ струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш? Ном. № 2799.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Порозв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розв'язатися, но о многихъ.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Халус, -са, м. Лакомка, (Галиц.). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.