Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Завійтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Зазнаться, будучи війтом.
За́місць, замісь. Cм. замісто.
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок?
Знайомий, -а, -е. Знакомый. А пані перелякалася: то за тим знайомим гале, то за другим. Сей звичай був не тільки між товариством і знайомими, а й між чужими.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав.
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Старість не радість. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість....
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка.
