Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гласити

Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАСИТИ"
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять. Ном. № 3298.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Оплести, -ся. Cм. оплітати, -ся.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Пірнати, -на́ю, -єш, сов. в. пірну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть, погружаться, погрузиться въ воду.
Чикати, -каю, -єш, гл. 1) Рѣзать ножемъ, ножницами. 2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат. Вх. Лем. 482.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.