Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Пирскач, -ча, м. пт. = омелюх.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Примальовувати, -вую, -єш, сов. в. прималювати, -люю, -єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів.
Утіканка, -ки, ж. = утік. Утіканка не славна, але дуже пожиточна.