Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. І росли води, і прибували дуже на землі. Його дуже вдарено.
Захорона, -ны, ж. Защита.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать.
Лю́б'язно, нар. Любезно, привѣтливо, мило. Підійшов до неї і спитав так тихенько та люб'язно. Ум. люб'язне́нько.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Ум. похідненький.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно.
Шандра, -ри, ж.
1) Раст. a) Phlomis tuberosa L. Кучерява шандра. б) Marrubium vulgare L. в) Marrubium album L. г) Calamintha Clinopodium Benth.
2) Путь, дорога. Як пообідаєте, паничу, то мерщій у шандру.
3) шандру терти. Мяться, возиться. Як почне шандру терти! поки повернеться, поки зробе!
