Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладючий

Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДЮЧИЙ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.  
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!» Г. Барв. 93.
Примчати, мчу́, -чи́ш, гл. Примчать. Примчали з казанок сивухи. Котл. Ен. Дідько і попа примчав. КС. 1882. X. 33.
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Сухопарний, -а, -е. О деревѣ: пареный огнемъ. Вас. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.