Белей, -лея, м.
1) Личинка майскаго жука. Cм. бедрак.
2) Пентюхъ; болванъ.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Де́ржаво, -ва ср. То же, что и держава 1, а также вообще то, что помогаетъ держаться, удерживаться вмѣстѣ. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Не паскудьмось, краще буде!
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1.
Терпління, -ня, с. = терпіння. За терпління дасть Бог спасіння.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову?
