Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гладючий

Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛАДЮЧИЙ"
Броварь, -ря, м. = броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! Н. Вол. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею. Н. п. 2) Непріятный.
Попровадити, -джу, -диш, гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір. Грин. І. 97.
Сплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Уничтожить. Були вівці, усі геть сплішив. Кременч. у.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛАДЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.