Деше́вше нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Кощавий, -а, -е. Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Оздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оздоровити, -влю, -виш, гл. Дѣлать, сдѣлать здоровымъ, исцѣлять, исцѣлить. Бог дасть нуждочку, Бог дасть, що й оздоровить. Благав його, щоб оздоровив сина його.
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. Біжить він, куди очі стоять. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. очі-на-очі = віч-на-віч. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. світле око. Чистая совѣсть. Багацько дечого бракує нам, та світле око. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Лучче око золота, ніж камінь олива. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. жабині очі. Myosotis intermedia. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком!
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду.
Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Ум. стільчик.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
