Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Військо йде, як мак цвіте.
Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Икатися, ика́ється, [p]одн. в.[/p] икнутися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Хай їй легенько икнеться.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє.
2) Затопить (печи).
Прохажка, -ки, ж. = прохідка.
Сторожа, -жі, ж. Стража, караулъ. Стоїть сторожа, гострая вартонька, коло твоєї хати. Гонят, мамко, на сторожу, під Чорний ліс на могилу. на сторо́жі. На стражѣ, на караулѣ. Усі кури на сідалі, півень на сторожі; всі хлопята на юлиці, мій милий в дорозі. Ум. сторо́женька.
Хортище, -ща, Ув. отъ хорт. Що тільки ви думали-гадали, як од того проклятого хортища втікали? — Те ми, сестрице, думали-гадали, щоб хорт не догнав.
