Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Гнівливо нар. Гнѣвно.
Горлорі́з, -за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе.
Копиця, -ці, ж.
1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці.
2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Плоть, -ти, ж. = плит.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Спустошувати, -шую, -єш, сов. в. спусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить. Край був спустошений. Замок геть спустошили. Ой зеленая дубруівонько, та нащо ж тебе рано спустошено, що траву на сіно покошено?
