Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Два дуби вигнались вище лип.
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його.
Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. 2) Раст. Angelica silvestris. Cм. Дзенґель.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Вийшла стара пані на затильні двері. Утікала Бондарівна затильними дверми.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має.
Хлопчина, -ни, м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко?
