Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь.
Накалапу́цати, -цаю, -єш, гл. Намѣшать, наболтать. Накидала усячини у помийницю та накалапуцала, накалапуцала, та й винесла, — поїли і похапали все.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну.
Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм.
Позасмалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Теля рикає, а корова десь пішла. Рикнув віл на сім сіл. ) Грозно кричать. Рикає, наче лев.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель.
