Веселувати, -лую, -єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбѣ. Аж тиждень веселували, як Марка женили.
Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Дівува́ння здава́ти. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Ум. Дівува́ннячко.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Попересідати, -даємо, -єте, гл. Пересѣсть (о многихъ). Попересідали в холодок.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Чого це тут усе скам'яніло?
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска.
