Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глистник

Глистник, -ка, м. 1) Цытварное сѣмя, сѣмя Раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel. 2) Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИСТНИК"
Бурса, -си, ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. 8. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Полт. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. Канев. у. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме. Камен. у.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ (Левч. 66), вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Черниг. у. Cм. мантули, мантулки.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Податливий, -а, -е. Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Тютюновий, -а, -е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Грин. І. 10. Чуєш, кумасю, щіточко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова. Ном. № 11641.
Хмурно нар. 1) = хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Камен. у. 2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.