Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинка

Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНКА"
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Віковий, -а, -е. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий. Ном. № 7262.
Дриглі́, -лі́в, м. мн. = драглі. Вх. Зн. 16.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили. Шевч. 289.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Ноженя, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята. Шевч. 266.
Семидільник, -ка, м. Дѣлающій за разъ нѣсколько дѣлъ.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.