Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гловарь

Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВАРЬ"
Апелюва́ння, -ня, с. Апелляція, апеллированіе.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Перехрещний, -а, -е. Поперечный. Лежала камінючка на тій перехрещній деревинні, що в хатніх дверіх. Новомоск. у.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Хвален, -на, -не. Краткая форма отъ хвалений, хвальний. Велик Господь, велик і хвален во граді Божім на Сіоні. К. Псал. 113. Будеш славен і хвален як: Морозенко. К. ЧР. 83.
Хундатирь, -ря, м. Наблюдатель за общественными постройками. У нас як строїли церкву, так обчество вибрало хундатирем учителя та ще деяких людей. Кобел. у. Cм. фундатор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОВАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.