купра

Купра, -ри, ж. = купер. Ти козак, тілько купра не так. Ном. № 797.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.

Випадкові слова

Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).

повністю...

Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.

повністю...

Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.

повністю...