Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Гаптарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть золотошвеемъ. Він уже десять год гаптарює.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Перевершувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ.
2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Гей ти, проклятий стариганів!
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Шульок, -лька, м. = шулка.
