Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
Жмі́ль, -ля́, м. = джміль.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Кивнути Cм. кивати.
Коротенький, -а, -е. 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня.
2) Краткій.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Тіліп, тіліпання, тіліпатися и пр. Cм. теліп, теліпання и пр.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Шкапина, -ни, ж.
1) = шкапа.
2) Снятая конская кожа.
