Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. Іду меж мир, миром мированая.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ.
Присил, -лу, м. Присылка.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
