Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинець

Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Баґари мн. Широкій кожаный поясъ. Желех.
Випасувати, -сую, -єш, гл. = випасати. Лемішка випасував товар на степах до різниць. Левиц. І. 239.
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Розвішати Cм. розвішувати.
Самоук, -ка, м. Самоучка. Желех.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.