Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глинець

Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЕЦЬ"
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Бражниця, -ці, ж. Продавщица браги.
Витаскати Cм. витаскувати.
Возарня, -ні, ж. = возівня. Вх. Уг. 231.
Ворочати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Н. п.
Заполо́ха, -хи, ж. Пугало. Ей городе, городе Сороко! ще ти моїм козакам не заполоха. Мет. 393.
Обклеїти Cм. обклеювати.
Поперепалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Пережечься (во множествѣ).
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.