Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глиняник

Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНИК"
Жо́вна́ I, -ни́, ж. пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятелъ зеленый. Вх. Пч. II. 13. в)зеле́на. Дятелъ зеленый. Вх. Лем. 414. г)тарча́ста. Пестрый дятелъ. Вх. Лем. 414. д)чо́рна. Черный дятелъ. Вх. Лем. 414.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Обжиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обже́ртися, -ру́ся, -решся, гл. Обжираться, обожраться. Обжерся та й болить живіт. Н. Вол. у.  
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Платіж, -жу, м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Росталь, -лі, ж. Оттепель.
Типик, -ка, м. Типиконъ (церк. книга). Що піп, то й типик. Посл.
Учинок, -нку, м. Поступокъ, дѣло. Ном. № 4 4 99. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. до́брі вчинки. Добрий, хорошія дѣла. на гарячому вчинку (піймати). На мѣстѣ преступленія.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.