Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глиняник

Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИНЯНИК"
Бура, -ри, ж. Бурленіе воды. Тепер вода тихо йде коло каміння, бо мала, а як весною вода велика, то бура б'є тут. Екатер. у.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18.
Ма́мкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить: «мама!» звать мать.
Облапувати, -пую, -єш, сов. в. облапати, -паю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.
Перегатити Cм. перегачувати.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Хрещенята, -нят, с. мн. Крестники, крестницы. МУЕ. ІІІ. 171.
Цуравий, -а, -е. Въ лохмотьяхъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИНЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.