Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
За́в'Язка, -ки, ж. Завязка, веревочка, которой завязываютъ. Коло сього мішка й зав'язки нема. Утяв по саму зав'язку. 2) Завязь на фруктовыхъ деревьяхъ. 3) Въ плотничьей и столярной роботѣ: связь, сцѣпленіе двухъ концовъ деревьевъ, сходящихся подъ угломъ. 98. 4) Зачатокъ, начало, причина, источникъ. Разом роз'язка і зав'язка, і зле й добре докупи. Ум. за́в'язочка.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Маця́, -ці, ж. 1) = маца. 2) Недотрога, важная особа. Дивись, яка маця! Буцім і доторкнутись до неї не можна, пручається.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Позмітувати, -тую, -єш, гл.
1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано.
2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася.
