Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє.
Горла́ха, -хи, ж. Яма для храненія Зернового хлѣба. Треба понасипать горлахи пашнею.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці.
Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування.
Пахмурно нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня.
Перехожати, -жа́ю, -єш, гл. = переходити. Той блукає за морями, світ перехожає.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Хоч застався, а постався.
Проводитися, -джуся, -дишся, сов. в. провестися, -ду́ся, -дешся, гл. Продолжаться, продолжиться, тянуться, длиться, продлиться. Як пішло по судах, та й провелось оте діло і геть довго.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл.
1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Хто тисне, тому груди стисне. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає.
2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую.
3) — плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима.
