Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гловень

Гловень, -ня, м. = гловарь. Прил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОВЕНЬ"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Вицвічити, -чу, -чиш, гл. Проучить; высѣчь.
Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Гречи́зна, -ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував. К. ЦН. 172.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Загодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. загодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253. 2) Начинать откармливать.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Пузань, -ня́, м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОВЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.