Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Німчик 2, -ка, м. Ум. отъ німець.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Підгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла.
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.
