Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гложу

Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Борона 1, -ни, ж. Защита.
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл. 1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок. Федьк. 2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося. О. 1862. VI. 59.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Мо́сінж, -жу, м. и пр. = мосяж и пр.
Пожевріти, -рію, -єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування. Ном. № 4979.  
Шандарак, -ка, ж. = андарак. І шандарак свій скинула, так спотіла бідна. Козел. у.
Шмуляти, -ляю, -єш, гл. = шмугляти. Годі працюватись та шмуляти шию задарма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.