Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гложу

Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОЖУ"
Бура, -ри, ж. Бурленіе воды. Тепер вода тихо йде коло каміння, бо мала, а як весною вода велика, то бура б'є тут. Екатер. у.
Ваганки Ум. отъ вагани.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.
Джере́льний, -а, -е. Ключевой. Е! у цій криниці була славна джерельна вода; та серед літку така холодна, що й губами не доторкнешся. Харьк. г. Лебед. у.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Конотоп. у. Не витече в його розуму таку палетицю зробити. Конотоп. у.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Підвидіти, -джу, -диш, гл. Подсмотрѣть. ЕЗ. V. 35.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. Вас. 149. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОЖУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.