Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глобити

Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛОБИТИ"
Вдовецький, -а, -е. = удовецький.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.
Попереорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и переорати, но во множествѣ.
Розбухикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Скосом нар. Наискось. Шух. І. 259.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки — поважні цеховики, люде статечні.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.