Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Cм. фіціґорний.
Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде.
Ойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ойкнути, -ну, -неш, гл. Все поле ойкнуло од жаху.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Полягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Ложиться. Чорна хмара полягає, милий милу покидає. Косарі косять, а трава полягає.
2) Лечь (о многихъ). Ввесь день весело прогуляли, і п'яні спати полягали. Полягайте, то оддишемо трохи.
3) О хлѣбахъ: вылечь. Ой вернітеся ж, милеє браття, — вже жита поспівають! — «Не вернемся, вже не вернемся, хоч нехай полягають».
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Просянка, -ки, ж. = просяниця.
Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Розшморгнув торбинку.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
