Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику.
Вирізування, -ня, с.
1) Вырѣзываніе.
2) Особый способъ ажурнаго вышиванія. Шити вирізування.
3) Украшеніе деревянныхъ предметовъ вырѣзываніемъ орнаментовъ.
Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Зумитися Cм. зумлятися.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст.
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
