Варівний, -а, -е. = варівкий То варівне місце.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь?
Патолоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч.
3) Остатки послѣ сбора конопли.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати.
Пхати, пхаю, -єш, гл.
1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?
2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Умертися, умреться, гл. безл. Умереть. Умреться, так все минеться.
