Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Кривдно нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте.
Переспати, -сплю́, -пиш, гл. 1) Проспать извѣстное время. От велика біда, що переспав козак одну ніч із ляхівкою. Зайшло ясне красне сонце нічку переспати. 2) Сномъ избавиться отъ чего. Спи, сину, може переспиш (хворобу).
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. Мила б я стіни, щоб були білі. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. 2) Стѣна, плетена невода. 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. .
Сто числ. Сто. З одним Богом на сто ворог. Город із стома церквами. сто лих. Всяческія бѣдствія. Скрізь клопіт, халепа, сто лих. сто з о́ком. Сто одинъ. оддячити сто з о́ком. Съ лихвой отплатить. Еней на Турна напустивсь, оддячивши йому сто з оком. — сот. Десять тысячъ. Сто сот болячок ті на плечі! — крот. Стократъ, нѣсколько сотъ. сто крот. Нѣсколько десятковъ тысячъ.
Черемшина, -ни, ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Була їдна черемшина, та й та усохла.
